24 серпня Україна відзначає День Незалежності, найбільше державне свято. Воно встановлене на честь виняткової історичної події – ухвалення у 1991 році Верховною Радою Української РСР Акта проголошення незалежності України.

Для українців свобода і гідність завжди були основоположними цінностями. Вони спонукали до боротьби за незалежність. У ХХ столітті наш народ декілька разів здобував державність. Тому правильно вважати, що 24 серпня 1991 року Україна відновила незалежність. Важливим кроком до повернення історичної справедливості стало прийняття 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Тоді Верховна Рада УРСР підтримала прагнення народу ліквідувати політичну й економічну залежність від московського центру і розбудовувати самостійну державу, відроджувати національну культуру, історичну пам’ять. А результати Всеукраїнського референдуму, що відбувся 1 грудня 1991 року, стали найпереконливішим підтвердженням волі народу.

Постання суверенної України відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР, остаточному руйнуванні комуністичної тоталітарної системи імперського типу. Це стало початком нового етапу розвитку демократичної сучасної Української держави.

Наша незалежність оплачена дорогою ціною – великою кількістю життів тих, хто боровся за ідею вільної України зі зброєю у руках і без неї, незліченною кількістю років втраченої свободи тих, хто сидів за неї у таборах та в’язницях.

Впродовж усіх трьох десятиліть незалежності Україна залишалася, попри всі труднощі і негаразди, прикладом життєздатності демократичних інститутів на пострадянському просторі, альтернативою авторитаризму і диктатурі, що утвердилися у більшості пострадянських держав.

У 1991-му Україна виборола право на самостійність, але з того часу їй доводиться відстоювати і втілювати незалежність на практиці.

Зустрічаючи річницю своєї незалежності у стані повномасштабної війни, війни, яка триває вже 11 років, Україна гідно тримає удар, і демонструє непересічні спроможності наших сил оборони та цивільного населення захищати державу і визволяти свою землю від російських окупантів.

Сьогодні ми не лише відстоюємо своє право мати власну державу, захищаємо свій цивілізаційний вибір від вторгнення ворога. Ми боремося за саме існування Українського народу, за можливість кожного з нас просто жити і не бути рабом та манкуртом.

Росія тимчасово окупувала до 20% української території, «перекривши кисень» її мешканцям.

На загарбані землі імперія принесла старі практики нищення українства: випалену землю і мародерство, фільтраційні та концентраційні табори, позбавлення власності і депортації, вбивства і катування, русифікацію та деукраїнізацію, фейкові референдуми і цинічну пропаганду.

Відстоюючи власну незалежність сьогодні, ми убезпечуємо народи Європи, всі цивілізовані народи світу від можливих посягань з боку російського агресора, стверджуємо гідне місце нашої країни у сім’ї цивілізованих європейських держав.

Джерело: Український інститут національної пам’яті