Меню
 
Головна arrow Новини
Серцево-легенева реанімація: навички, які можуть врятувати людину

Серцево-легенева реанімація — що це та для чого використовується?

Серцево-легенева реанімація (СЛР) — це комплекс дій, що поєднує компресії на грудну клітку (непрямий масаж серця) постраждалої людини та штучну вентиляцію легень. Як це працює? Під час непрямого масажу серця орган стискається між хребтом та грудиною — за належного виконання це дає змогу крові циркулювати. Штучна вентиляція при цьому наповнює кров постраждалого киснем.

Якщо все виконувати правильно, це дає змогу виграти час до приїзду кваліфікованого медичного персоналу та для пошуку способу «перезапустити» системи організму. Не менш важливо продовжувати надавати якісну допомогу й після проведення СЛР.

Коли є потреба проводити СЛР?

Серцево-легеневої реанімації потребує будь-яка постраждала людина, яка перестала дихати самостійно та втратила свідомість. Причиною може бути багато станів, захворювань або травм. «Класичними» вважають серцеві напади. Кожна хвилина зволікання збільшує ризики невиправних ушкоджень для мозку та смерті людини. Уже через 4-7 хвилин без кисню в корі головного мозку починаються незворотні процеси.

Проте зважайте ще на такі нюанси:

- температура зовнішнього середовища, молодий вік постраждалого та наявність хронічних захворювань можуть сильно зменшувати цей час;

- найчастіше рятівник не знає, коли саме сталася зупинка серця (дихання), оскільки погіршення стану, втрата свідомості та зупинка серця не стаються одночасно, а наростають поступово. А значить — починати реанімацію потрібно максимально швидко, аби мати шанс на порятунок життя та здоров’я.

Як якісно оцінити стан постраждалої людини та надати першу допомогу?

- Упевніться, що ви, постраждалий та всі присутні в безпеці.

- Обережно потрясіть постраждалого за плече та голосно зверніться до нього/неї: «З вами все гаразд?».

- Якщо людина не реагує, переверніть її на спину. Привідкрийте рот людини і впевніться, що в ротовій порожнині відсутні сторонні предмети. Далі закиньте голову постраждалого назад, поклавши долоню однієї руки на лоб та піднявши підборіддя кінчиками пальців іншої руки. Це дасть змогу випрямити трахею, яка може бути перетисненою, та припідняти язик.

- Протягом не більше ніж 10 секунд визначте наявність дихання за допомогою прийому «чути, бачити, відчувати». Кількість видихів понад 2 протягом 10 секунд свідчить про наявність дихання. Поодинокі повільні та гучні подихи не є нормальними.

Якщо дихання відсутнє або не є нормальним, негайно викликайте екстрену медичну допомогу або ж попросіть допомогти з цим присутніх. Також попросіть тих, хто поруч, знайти найближчий автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД), якщо такий є.

- Якщо ви наодинці та маєте навички проведення СЛР, НЕ ЗАЛИШАЙТЕ постраждалого та розпочинайте реанімацію. Увімкніть на телефоні гучномовець або режим «вільні руки» задля одночасного проведення СЛР та спілкування з диспетчером швидкої.

Як перевіряти свідомість у дітей та немовлят?

Коли йдеться про першу допомогу дітям, варто орієнтуватись на правило трьох В:

- оцінка поведінки немовляти (Вehavior). Ненормальними ознаками буде відсутність спонтанних рухів, нездатність сидіти чи стояти, відсутність зорового контакту, ненормальне положення тіла, судоми тощо;

- оцінка кольору тіла (Вody color). Блідість і мармуровість шкіри не є нормою;

- оцінка дихання (Вreathing), зокрема його якість, наявність шумів тощо.

Після або одночасно з алгоритмом дій «3В», потрібно перевірити свідомість. Для цього покладіть одну руку під голову немовляти, іншою рукою погладьте по голові або легенько струсіть плече дитини. Дія має бути максимально обережною та нетравматичною. Так можна перевірити, чи наявний тонус м’язів, реакції на подразник тощо.

Проте у випадку надання першої допомоги дитині існує безліч нюансів, зокрема для дітей різного віку. Алгоритм дій залежатиме від віку та конституції тіла дитини, тому важливо пройти повний курс домедичної допомоги дітям від кваліфікованих інструкторів. Під час тренінгу ви будете тренуватись на навчальних манекенах, що полегшить здобуття відповідних навичок.

Правильне виконання СЛР — з чого почати?

Передусім оцініть кількість шарів одягу на постраждалій людині. Якщо рятівнику не заважає, до прикладу, футболка на постраждалому, її можна не знімати, проте пам’ятайте, що ефективність допомоги — це пріоритет. Ви маєте право прибрати весь одяг, якщо він блокує огляд, поглинає енергію компресій (натискань на грудну клітку) чи якимось чином становить дискомфорт для виконання першої допомоги.

Початок реанімації.

Покладіть основу долоні в центр грудної клітки, над нею покладіть основу другої долоні так, щоб сформувати замок. Руки мають розташовуватися прямо та вертикально. У такому положенні здійснюйте ритмічні натискання глибиною в 5-6 см із темпом 100-120 компресій протягом 1 хвилини. Після кожної компресії грудна клітка має звільнятися від тиску. Не спирайтесь на неї! Якщо є така можливість, чергуйтесь з іншими людьми, які вміють робити СЛР кожні 2 хвилини або частіше, щоб мати змогу відновити сили й надавати допомогу ефективно.

Якщо ви маєте відповідну підготовку та інструментарій, після кожних 30 компресій потрібно здійснювати штучну вентиляцію легень.

Це можна робити в кілька способів:

- рот у рот, якщо ви знаєте постраждалу людину та/або маєте з нею родинні зв’язки;

- із захисним клапаном, що захищає рятівника від хвороб, що передаються повітряно-крапельним шляхом;

- використовуючи спеціальні маски або мішки АМБУ.

Під час виконання звертайте увагу на характер дихання та рухи грудної клітки потерпілої людини. Важливо забезпечувати прохідність дихальних шляхів під час видихів, оскільки реанімація здійснюється на спині. У такому положенні язик може перекривати дихальні шляхи, коли людина без свідомості.

Дотримуйтесь співвідношення 30 до 2 — 30 натискань на грудну клітку на 2 штучних вдихи, які варто виконати не більше ніж протягом 10 секунд. Ефективний вдих має припіднімати грудну клітку.

Якщо ви не маєте можливості провести штучну вентиляцію (наприклад, немає клапана, навички тощо), важливо пам’ятати, що в крові постраждалої людини залишається певна кількість кисню. Тож реанімація навіть без штучної вентиляції буде ефективною деякий час — здебільшого цього вистачає до приїзду швидкої допомоги на місце події.

Як довго потрібно робити СЛР?

Важливо продовжувати реанімацію до приїзду швидкої допомоги. Причиною зупинитися може бути загроза рятівнику, фізична втома, через яку людина не має змоги ефективно «качати». Також варто зупинитись, коли постраждала людина починає подавати ознаки життя. У такому разі її стан переоцінюється й реанімацію не потрібно продовжувати, якщо в людини наявне самостійне дихання, рухи тощо. Відомі випадки, коли людей рятували після досить тривалої реанімації з успішним відновленням функцій мозку після одужання.

У багатьох публічних місцях з’являється все більше дефібриляторів. Чи може людина без підготовки використовувати пристрій?

АЗД (автоматичний зовнішній дефібрилятор) — незамінний засіб допомоги постраждалій людині в разі раптової зупинки серця. Дефібрилятор надає розряд, щоб зупинити роботу серця, надаючи йому змогу відновити належну роботу. Сучасні дефібрилятори самостійно приймають рішення про доцільність розряду, аналізуючи серцеву діяльність постраждалих. На ранніх етапах надання допомоги, АЗД збільшує ефективність реанімаційних дій у рази.

АЗД для домедичної допомоги — максимально прості, зрозумілі й комфортні для роботи в стресових умовах. Проте бажано мати досвід тренувань принаймні один раз із АЗД, аби використовувати ці пристрої швидко й правильно.

Здебільшого навчання роботі з АЗД охоплює такі теми:

- як перевірити, чи пристрій справний, заряджений, готовий до роботи. Акумулятор має бути під’єднаний, температура пристрою більше 0°С (або за інструкцією), електроди під’єднані;

- як наклеїти електроди АЗД на постраждалу людину. Більшість сучасних моделей роблять біполярними: навіть у разі, якщо наклеїти електроди «навпаки», пристрій буде ефективним. Проте існують виключення. Наприклад, не можна наклеювати електроди на кардіостимулятор або пірсинг, слід враховувати вік/вагу в разі роботи з дітьми та багато інших;

- теорія дефібриляції серця. Крізь людину буде проходити струм. Тож потрібно дотримуватись правил безпеки — людина має бути суха, лежати не на провідних поверхнях, в жодному разі не можна торкатися постраждалого в момент розряду тощо;

- робота із АЗД має бути злагоджена. Пристрій має пріоритет на використання перед СЛР, але між аналізом ритму серця й розрядами має продовжуватися реанімація. Рятівник має бути готовим до команд дефібрилятора: коли робити натискання, а коли — не торкатися постраждалого (в моменти аналізу ритму або подачі розряду).

Якщо АЗД знаходиться поруч із рятівником, наприклад, на станції метро, є сенс витратити хвилину-дві на його пошук. Якщо ви не знаєте точного його розташування, делегуйте пошук пристрою людині, яка поруч, як-от комусь із перехожих.

Рекламні кампанії виробників АЗД, звісно, сповнені історіями про використання АЗД людьми без жодної підготовки, яким вдавалося врятувати постраждалих. Попри наявність таких щасливих випадків, краще тренуватися. Отримати відповідну підготовку можна на тренінгах із базової підтримки життя тривалістю 6-8 годин.

Чого НЕ можна робити при СЛР?

- переривати реанімацію без причини;

- здійснювати натискання на грудну клітку не на твердій та рівній поверхні, а на умовному дивані;

- продовжувати СЛР за наявності не під’єднаного АЗД (пам’ятайте, АЗД — у пріоритеті);

- переривати компресії більше ніж на 10 секунд без причини (наприклад, без команди АЗД).

У виконанні СЛР чітко дотримуйтесь чинних рекомендацій ILCOR (Міжнародного комітету з реаніматології) та Європейської Ради Реанімації.

Коли не можна проводити СЛР?

- людина в свідомості (наприклад, наявні рухи) та/або дихає 2 або більше разів протягом 10 секунд;

- якщо наявні очевидні ознаки смерті, як-от трупне розкладання, запах, заклякання та травми, несумісні з життям (декапітація, важко деформована грудна клітка).

Невідкладний стан постраждалої людини може бути наслідком отруєння, травми або іншого зовнішнього чинника. Не робіть СЛР за наявності навколо будь-яких загроз. Безпека рятівника — пріоритет у наданні першої допомоги.

Автор/ка: Інструкторська команда організації FAST

Джерело: платформа доказової інформації про здоров’я «Бережи себе» https://berezhy-sebe.com/ реалізується командою громадської організації INSCIENCE.

Офіційний сайт Управління охорони здоров'я Чернігівської обласної державної адміністрації

Copyright © 2008 adprinc