Відкрив нараду народний депутат України, голова підкомітету з питань профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями Комітету Верховної ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Валерій Зуб, за ініціативи якого і відбулася зустріч (до речі, з рекордною кількістю учасників) з медиками Чернігівщини. Валерій Зуб нагадав: з 1 квітня 2020 року медичні заклади переходять на нові принципи фінансування, тому у медиків виникає безліч запитань стовно роботи в цих умовах. Знайомлячи з головними напрацюваннями відповідного комітету Верховної ради, народний депутат зазначив: нині у ньому працюють над законом щодо попередження фальсифікації лікарських препаратів, оптимізацією системи державних закупівель та Національною стратегією по боротьбі із онкологічними захворюваннями. «Втім, у плані фінансування галузі на наступний рік суттєвих змін не передбачається, хоча на 13 мрлд грн воно буде збільшено», – повідомив Валерій Зуб.

Як зазначив директор Департаменту договірної роботи НСЗУ Андрій Віленський, з наступного року в Україні запроваджується програма медичних гарантій. В її рамках буде визначено обсяг медичних послуг та лікарських засобів, які гарантуються населенню та оплачуються з державного бюджету на основі єдиного тарифу. «Це – єдина програма для оплати всіх медичних послуг та забезпечення ліками, з її впровадженням змінюється механізм медичного обслуговування населення. Наприклад, замість медичної субвенції, за рахунок якої і відбувалося утримання медзакладів, буде оплачуватися медичне обслуговування пацієнтів за договорами із НСЗУ. Тобто, набуде актуальності принцип «Гроші йдуть за пацієнтом», відбувається перехід на фінансування за конкретну надану медичну послугу, що повинно створити здорову конкуренцію між лікарняними закладами. Але ж, якихось особливих змін у фінансуванні медичних закладів наступного року ми не побачимо, бо закладаються певні запобіжні механізми для того, щоб уникнути «стресової ситуації» у перехідний період», – зауважив Андрій Віленський.

На необхідності переходу вітчизняної системи охорони здоров’я на нові рейки фінансування наголосила і заступниця директора Північного міжрегіонального департаменту НСЗУ Вікторія Мілютіна, зазначивши – варто визначити методи та процедуру встановлення пріоритетів, коли НСЗУ керує державним гарантованим пакетом, корегує коефіцієнти на основі стратегічних напрямків, серед яких головні – це спрямованість послуги на конкретного пацієнта, не залежно від форми власності медичного закладу. «Ми йдемо від фінансування окремого ліжко-місця до кожного пролікованого випадку. І для цього вже багато чого зроблено – укладені договори зі 100% закладів первинної ланки, понад 28 млн українців уклали декларації зі своїми сімейними лікарями, продемонструвавши високу довіру до змін в медицині, стали кращими умови прийому пацієнтів і роботи лікарів. Успішно проходить процес реімбурсації лікарських засобів, введено електронний рецепт, проводиться комп’ютеризація медичних закладів, встановлено гарантований пакет безоплатних медичних послуг. Для успішного функціонування будь-якого закладу до 1 квітня його необхідно автономізувати (на Чернігівщини вже автономізовано 80% таких закладів), забезпечити інформатизацію. Лише тоді коректність, своєчасність та обсяг внесеної до центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я впливатиме на розмір оплати від НСЗУ. І можна буде констатувати той факт, що заклад готовий працювати за новими правилами», – розповіла Вікторія Мілютіна.

З 2020 року програма медичних гарантій запрацює у повному обсязі. Вона буде обумовлена гарантованими пакетами медичних послуг, які, за словами директорки Департаменту універсального охоплення НСЗУ Альони Горошко, характеризуються трьома якостями – єдиними вимогами до надання послуг, єдиними типами тарифів, забезпеченням специфікації послуг. Загалом існує 27 пакетів медичних послуг, які охоплюють багато сфер медичної діяльності – від надання екстреної медичної допомоги і до лікування хворих із гострою нирковою недостатністю. «Водночас, інструментальна діагностика, мала хірургія, стоматологічна допомога і медична реабілітація будуть оплачуватися НСЗУ в межах, передбачених фінансуванням амбулаторно-поліклінічної допомоги». Відтак, медична статистика, робота інформаційно-аналітичних центрів, інших закладів профілактичного спрямування та таких, що займаються пропагандою здорового способу життя, не входитимуть до фінансової компетенції НСЗУ, адже такі структури не надають медичні послуги. Тому їхня діяльність покладається на бюджети органів місцевого самоврядування. Хоча, за словами Валерія Зуба, він сподівається, що закон про громадське здоров’я може бути прийнято вже нинішнього року, адже профільний комітет Верховної ради над ним працює. Загалом найбільш актуальну інформацію щодо проектів вимог до медичних послуг, які надаватимуться Програмою медичних гарантій, можна знайти на офіційному сайті НСЗУ у розділі «Вимоги ПМГ 2020».

Також учасникам наради розповіли про нюанси процесу укладання договорів із НСЗУ, ліцензування лікувально-профілактичних закладів, реєстрацію їх як юридичну особу. Наголошено, що цю роботу варто починати вже зараз.

Під час зустрічі із представниками НСЗУ відбулася плідна дискусія щодо подальшого розвитку системи охорони здоров’я, зокрема, надання медичних послуг закладами вторинного рівня.

Участь у нараді взяли начальник Управління охорони здоров’я Чернігівської облдержадміністрації Петро Гармаш, керівники лікарняно-профілактичних закладів області, представники медичної спільноти регіону.