Зокрема, до пакету «Стаціонарна паліативна медична допомога дорослим та дітям» експерти внесли пропозиції щодо:

проведення необхідних інструментальних обстежень: ЕКГ (за місцем надання послуги), УЗД (у закладі або на умовах договору підряду) і рентгену (у закладі або на умовах договору підряду);

-оцінки, запобіганню та лікуванню хронічного больового синдрому (зокрема, з використанням наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів), надання ефективного знеболення та забезпечення цілодобового доступу до ненаркотичних та наркотичних знеболювальних засобів, своєчасного знеболення на всіх етапах діагностики та лікування;

- забезпечення переведення пацієнта та надання медичної допомоги пацієнтам в умовах відділення/палати інтенсивної терапії за наявністю показів та згоди пацієнта або його законних представників;

- забезпечення права пацієнта, який перебуває на лікуванні у паліативному відділенні або закладі, на допуск до нього відвідувачів 24 години на добу в будь-який день тижня та інше.

Пропозиції експертів за пакетом «Мобільна паліативна медична допомога дорослим та дітям» стосувалися, зокрема:

- оцінки, запобіганню та лікуванню хронічного больового синдрому (призначення та виписка рецептів на наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, ненаркотичні знеболювальні препарати та проведення знеболення ненаркотичними знеболювальними препаратами);

- забезпечення проведення симптоматичної терапії та догляду, а також забору біологічних матеріалів на дослідження;

- визначення показань та забезпечення кисневої підтримки з використанням спеціального обладнання (кисневий концентратор з комплектуючими) тощо відповідно до потреб пацієнта за місцем його перебування та інше.

Голова Робочої групи за напрямами «Паліативна медична допомога», кандидат медичних наук Світлана Дудник зазначила: «Наша мета – впровадити та розвивати в Україні європейську модель паліативної медичної допомоги, яка вміщує три ланки: сімейний лікар - мобільна служба - стаціонарна допомога, зокрема, допомога на базі хоспісів. Відповідно до цієї моделі, пацієнти з захворюваннями, що обмежують або загрожують життю не обов’язково мають бути у лікарні, вони можуть отримувати паліативну допомогу у себе вдома чи в іншому місці перебування. Стаціонар також потрібен, зокрема за необхідності коригувальної підтримувальної терапії. Після цього пацієнт за бажанням може повернутися додому під нагляд та патронаж мобільної паліативної служби. Паліативна допомога є комплексною, серед її складових: медична, соціальна, духовна і психологічна допомога. Національна служба здоров’я сплачує саме за медичну послугу. Спектр такої послуги максимально передбачає необхідні для пацієнта заходи: корекція стану пацієнта, лікування хронічного больового синдрому, забезпечення догляду, надання кисневої та респіраторної підтримки тощо. Для НСЗУ важливо забезпечити таким пацієнтам якісну та доступну паліативну допомогу з дотриманням принципів безперервності та наступності. Паліативна допомога – це не лише про термінальну стадію захворювання. Деякі пацієнти потребують таку допомогу роками. ВООЗ сформувала засади, на яких базується паліативна допомога: вона має бути мультидисциплінарною й поліпшувати якість життя, а також позитивно впливати на перебіг захворювання».

Додамо: Генеральний директор КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Володимир Ященко обіймає посади голови обласного осередку Всеукраїнської Ліги хоспісної та паліативної допомоги та експерта Управління охорони здоров’я ОДА з питань паліативної та хоспісної допомоги. Саме завдяки його зусиллям на базі лікарні 5 жовтня 2005 року організовано перший на Чернігівщині хоспіс, в якому також реалізуються засади паліативної підтримки пацієнтів. Загалом в лікарняних закладах Чернігівщині працює 162 паліативних ліжко-місця.