Щороку 24 березня світ відзначає Міжнародний день права на встановлення істини щодо грубих порушень прав людини і гідності жертв, який нагадує нам про фундаментальну цінність людської гідності та право кожної особи знати правду про трагічні події минулого. Ця дата обрана на честь святого Оскара Ромеро, який був убитий у 1980 році в Сальвадорі через активний захист найбільш вразливих верств населення.

Право на правду тісно пов’язане з медичною етикою та сферою охорони здоров’я. У контексті збройних конфліктів, репресій чи насильства, встановлення істини є ключовим етапом психологічної реабілітації постраждалих та їхніх родин.

«Визнання правди має цілющу силу. Без істини немає майбутнього, а рани минулого ніколи не загояться», – говорив Десмонд Туту, лауреат Нобелівської премії миру, який був не лише духовним лідером, а й головою Комісії істини та примирення, де вперше на світовому рівні було доведено: правда має терапевтичний ефект для цілого суспільства.

Сьогодні, в умовах повномасштабної агресії рф проти України, цей день набуває для нас особливого значення. Тисячі українців стикаються з насильством, незаконними затриманнями та катуваннями. Робота медиків, які надають допомогу постраждалим та документують наслідки воєнних злочинів, є вагомим внеском у майбутнє встановлення істини та відновлення справедливості.

Для сучасної медицини, особливо у сфері ментального здоров’я, право на істину – це не лише юридична категорія, а необхідна умова подолання наслідків важких психологічних травм. Фахівці зазначають: коли людина отримує офіційне визнання своїх страждань або дізнається правду про долю близьких, це дозволяє «закрити» цикл травми та розпочати справжній шлях до одужання.

У цьому процесі роль лікаря є визначальною. Саме медичний працівник часто стає першою людиною, якій постраждалі довіряють свою історію. Наше завдання – не лише надати медичну допомогу, а й забезпечити етичний супровід, зафіксувати факти та створити безпечне середовище, де правда не ретравматизує, а стає початком терапії. Лікарська етика – це і є щоденний захист людської гідності через професійність, конфіденційність та чуйність.

До речі першим кроком до відновлення постраждалої людини може стати розмова з сімейним лікарем, який пройшов спеціальне навчання та допоможе вчасно розпізнати ознаки стресу чи травми. Окрім того, кваліфіковану психологічну підтримку та комплексний супровід можна отримати у Центрах ментального здоров’я, що діють при державних медичних закладах.

Нижче наводимо перелік ресурсів, де кожен може отримати фахову допомогу та знайти сили для відновлення:

- Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?» (ініційована Оленою Зеленською) – поради з самодопомоги та контакти перевірених фахівців: https://howareu.com/

- Гаряча лінія психологічної підтримки (МОЗ): 0 800 202 102 – працює цілодобово та анонімно.

- Національна гаряча лінія з питань запобігання насильству: 116 123 (з мобільного) або 0 800 500 335.

- Платформа «Розкажи мені»: онлайн-платформа, де можна отримати 30-60 хвилин безоплатної консультації від психолога: https://tellme.com.ua/

Пам’ятайте: ваше право на істину та право на здоров’я – непорушні, а звернення до спеціаліста – це прояв сили, а не слабкості!