За останні роки захворюваність на рак підшлункової залози (РПЗ) в усьому світі значно зросла.

На даний момент рак підшлункової залози складає приблизно 3 % в структурі онкологічної захворюваності серед населення України і займає 9 місце, але в структурі смертності від онкологічних захворювань посідає 6-7 місце. Така диспропорція обумовлює надзвичайну актуальність розгляду проблеми раку підшлункової залози з метою покращення діагностики та вживання заходів щодо зменшення захворюваності на РПЗ.

Серед факторів, які призводять до розвитку РПЗ, виділяють :

1. Вік та стать – РПЗ є хворобою переважно старшого віку і найчастіше зустрічається в віці від 60 до 80 років, частіше виникає у чоловіків.

2. Куріння – збільшує ризик захворіти на РПЗ в 2-4 рази і при цьому хвороба виникає в більш молодому віці. Відмічається тенденція до збільшення ступеня ризику в залежності від частоти та тривалості куріння. Це обумовлено тим, що деривати тютюнового диму ( N-нітрозаміни) є канцерогенами ( речовини , які викликають ракове переродження), які досягають підшлункової залози через кровотік після адсорбції в легенях чи шляхом безпосереднього закиду в протокову систему підшлункової залози з просвіту дванадцятипалої кишки.

3. Харчування – збільшує ризик захворіти « західний » тип дієти, яка містить велику кількість тваринних жирів та м`яса при зменшенні кількості фруктів, овочів, клітковини і риби. Ожиріння також збільшує ризик захворіти на РПЗ, що обумовлено нераціональним харчуванням та зниженням фізичної активності.

4. Захворювання підшлункової залози – хронічні панкреатити збільшують ризик виникнення РПЗ в кілька разів. Основними причинами набутого хронічного панкреатиту є жовчо-кам`яна хвороба та вживання алкоголю в значних кількостях.

5. Спадкові захворювання підшлункової залози – спадковий хронічний панкреатит та генетичні хвороби, які супроводжуються порушенням процесів регуляції клітинної проліферації. Вважається, що біля 10 % РПЗ обумовлено спадковою схильністю до даної патології.

Клінічні прояви раку підшлункової залози є надзвичайно скупі і проявляються , як правило, вже на пізніх етапах розвитку хвороби. Переважно пацієнти відмічають дискомфорт чи біль різного характеру в верхніх відділах живота, зниження чи відсутність апетиту, прогресивне схуднення, жовтушність шкіри та склер.

При будь-яких ознаках хворобливості необхідно негайно звернутися до лікаря, який на основі клінічних даних, а при необхідності клініко-біохімічних аналізів крові та сечі та допоміжних обстежень (ультразвукове обстеження, комп`ютерна томографія, ендоскопія), встановить правильний діагноз та призначить лікування, чи направить в спеціалізований заклад для подальшого лікування.

Основним методом лікування РПЗ є хірургічний метод. Використовується також променевий та хіміотерапевтичний методи, але по ефективності вони значно поступаються хірургічному.

Основною запорукою ефективного лікування РПЗ є раннє виявлення даної патології. Нажаль близько 80 % хворих звертаються за медичною допомогою в пізніх стадіях, що різко лімітує використання накопленого медичного потенціалу для лікування таких хворих.

Тому основним завданням лікарів-онкологів є розроблення заходів спрямованих на зменшення захворюваності на РПЗ та покращення діагностики в початкових стадіях.

В країнах Західної Європи та США за останні десятиріччя спостерігається зниження захворюваності на РПЗ за рахунок активної пропаганди здорового способу життя, що включає в себе:

а) боротьбу з курінням – дозволяє зменшити захворюваність на 20-30%, при цьому тенденція до зменшення спостерігається і в екс-курильщиків пропорційно.

б) боротьба з нераціональним харчуванням, вживанням алкоголю, гіподинамією та ожирінням – збагачення дієти фруктами, овочами, клітковиною, рибними продуктами та вітамінами А,Є,С при зменшенні вживання тваринних жирів поряд з дозованими фізичними навантаженнями дозволяє знизити захворюваність приблизно на 10% , боротьба з зловживанням алкоголю, який призводить до виникнення хронічного панкреатиту, дозволяє ще на 5% знизити ризик виникнення РПЗ.

Враховуючи вище вказане, суспільство тільки за допомогою первинної профілактики здатне зменшити захворюваність на рак підшлункової залози приблизно на 50 %.

Для покращення діагностики РПЗ необхідно при будь-яких хворобливих станах звертатися відразу до лікаря. Можна рекомендувати скринінгове ультразвукове обстеження підшлункової залози 1 раз на рік після 50 років, а при наявності зкомпроментованного генетичного анамнезу - комп`ютерна томографія та аналіз крові на онкомаркери РПЗ.